Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.02.2016 року у справі №16/193/09
Постанова ВГСУ від 19.10.2016 року у справі №16/193/09
Постанова ВГСУ від 18.12.2014 року у справі №16/193/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа № 16/193/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк",на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року,та ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 2 грудня 2013 року,за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (м. Мелітополь, Запорізька область),доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (м. Мелітополь, Запорізька область),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Арбітражний керуючий Бичківський Олексій Олексійович, (м. Запоріжжя), про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та від 01.11.2010 року, -у справі№ 16/193/09,за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1),про визнання банкрутом,-за участю представників:від ПАТ "Державний Ощадний банк України": Літута С.В. - представник (довіреність від 04.04.2014 року);від ФОП ОСОБА_4: особисто;від ТзОВ "Азовінвест": Слободенюк Г.М. - керівник (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 507275);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 року у справі № 16/193/09 визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Добровольського Едуарда Владиславовича, інше.

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі за текстом - ПАТ "Державний Ощадний банк України") звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовінвест" (далі за текстом - ТзОВ "Азовінвест"), у якій просило визнати недійсними Договори купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та від 01.11.2010 року, укладені між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_4 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест". В обґрунтування заявлених вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" посилалось на те, що оспорювані Договори не відповідають положенням ст. ст. 181, 187 ЦК України, були укладені за участю заінтересованої особи; крім того, майно було реалізовано за заниженою ціною, і це завдало збитків боржнику та його кредиторам.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 (суддя - Ніколаєнко Р.А.) залишено без задоволення заяву ПАТ "Державний Ощадний банк України", про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (в особі ліквідатора Добровольського Е.В.) і ТзОВ "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим № 4644, та Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (в особі ліквідатора Добровольського Е.В.) і ТзОВ "Азовінвест", посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського МНО Запорізької області ОСОБА_9 за реєстровим № 5446. Зазначена ухвала мотивована, зокрема тим, що докази завдання збитків кредиторам у зв'язку з укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу відсутні.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 16/193/09 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Агапов О.Л., Геза Т.Д.) апеляційну скаргу ПАТ "Державний Ощадний банк України" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заявлених ПАТ "Державний Ощадний банк України" вимог.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 19.05.2014 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ПАТ "Державний Ощадний банк України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09, передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Державний Ощадний банк України" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

18.12.2014 року до початку судового засідання ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ "Азовінвест" надали Відзиви на касаційну скаргу. Заперечуючи проти поданої ПАТ "Державний Ощадний банк України" касаційної скарги ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ "Азовінвест", просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "Державний Ощадний банк України" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09, передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

ФОП ОСОБА_4 та представник ТзОВ "Азовінвест" проти поданої ПАТ "Державний Ощадний банк України" касаційної скарг заперечили за наведених у Відзивах на неї підстав, просили залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 - без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

24.09.2007 року між ВАТ "Державний Ощадний банк України" (на цей час - ПАТ "Державний ощадний банк України")в особі Мелітопольського відділення №8024 ВАТ "Ощадбанк" (Банк) та гр. ОСОБА_10 (позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 179, відповідно до умов якого Банк надав гр. ОСОБА_10 (за текстом Договору - позичальник) кредит в сумі 700 000 грн. 00 коп. на умовах, визначених Договором, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплативши проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних. Згідно п. 5 розділу "Терміни та їх тлумачення" Кредитного договору № 179, з метою забезпечення його виконання позичальником, між Банком та гр. ОСОБА_4, яка є майновим поручителем боржника, укладено Іпотечний договір № 179 від 24.09.2007 року.

24.09.2007 року ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк" та гр. ОСОБА_4, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань гр. ОСОБА_10, уклали Іпотечний договір № 179, за умов п.п.1.1, 1.2 якого гр. ОСОБА_4 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2, а саме: комплекс, який складається з будівлі, яка має загальну площу 14,4 м2, нежитлову площу 10,3 м2 під літерою "Б-1", навісу під літерою "Г-1", навісу під літерою "Д-1", паливно-роздавальних колонок під літерою "1, 2", ємностей під літерою "5-12", очисного колодязю під літерою "13", огорожі під літерою "14-15", наземного нафтопроводу під літерою "16".

12.10.2007 року ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк" та гр. ОСОБА_4, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань гр. ОСОБА_10, уклали Іпотечний договір № 195, за умов п.п. 1.1, 1.2 якого гр. ОСОБА_4 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_3, а саме: автозаправочну станцію на 125 заправок на добу, яка складається з адмінбудівлі АЗС на 125 з/д операторської загальною площею 10,51 м2 під літерою "А-1", сховища ПММ АПБ-10 під літерою "І", трансформаторної підстанції під літерою "2", вигрібної ями під літерою "3", вбиральні під літерою "4", навісу металевого під літерою "5", навісу європласт під літерою "6", мощення, бетонування під літерою "7,8", каналізації під літерою "10".

В подальшому, Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний Ощадний банк України" створене як філія - Мелітопольське відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк", яке у зв'язку з реорганізацією, проведеною на підставі постанови правління ВАТ "Державний ощадний банк України" № 359 від 19.08.2010 року, було перетворене та приєднане до філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Ощадбанк". Вказане підтверджується Положенням про ТВБВ № 10007/0292.

Згідно із змінами до Положення, затвердженими постановою правління ПАТ "Державний Ощадний банк України" № 610 від 19.12.2011 року, повне найменування "відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" замінено на "публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", а скорочене найменування "ВАТ "Ощадбанк" замінено на "АТ "Ощадбанк".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2009 року було порушено провадження у справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_4.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 року у справі № 16/193/09 ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Добровольського Е.В., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором ФОП ОСОБА_4 арбітражним керуючим Добровольським Е.В. були здійснені передбачені ст. ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходи щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, у тому числі - майна, яке було передано в іпотеку Банку за вказаними вище Іпотечними договорами.

Зокрема, 13.09.2010 року відбулись публічні торги з продажу належного ФОП ОСОБА_4 майна, розташованого по АДРЕСА_2.

11.10.2010 року відбулись публічні торги з продажу майна ФОП ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_3.

Повідомлення про проведення вказаних публічних торгів Товарною біржею "Південноукраїнська торгова біржа" було опубліковано в газетах "Урядовий кур'єр" № 146 від 10.08.2010 року та № 164 від 07.09.2010 року відповідно.

Проведенню торгів передувала замовлена ліквідатором оцінка майна.

Зокрема, згідно з Висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Олійник Віталій Вікторович" за № 231 від 09.03.2010 року, ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_2, а саме - будівлі, "Б-1" загальною площею 14,4 м2, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15" склала 51920 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).

Згідно з Висновком цього ж суб'єкта оціночної діяльності № 253 від 06.09.2010 року, ринкова вартість майна банкрута, розташованого по АДРЕСА_3, а саме - адміністративної будівлі АЗС на 125 з/д операторської "А-1" площею 10,51 м2, вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б № 7,8, каналізації № 10 склала 36514 грн. 00 коп. (без ПДВ).

За результатами публічних торгів, що відбулись 13.09.2010 року (Протокол № 1 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_4 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року (реєстр. № 4644), згідно з п. 1 якого, ліквідатор ФОП ОСОБА_4 - арбітражний керуючий Добровольський Е.В., що діє від її імені, передав у власність, а ТзОВ "Азовінвест" прийняло, нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: будівлі, позначено в плані літерою "Б-1", загальною площею 14,4 м2, нежитловою площею 10,3 м2, навісу "Г-1", навісу "Д-1", очисного колодязя "13", огорожі "14-15". Продаж вчинено за 51 920 грн. 00 коп.

До предмету продажу за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року (реєстр. № 4644) не увійшли паливно-роздавальні колонки, ємності, та наземний нафтопровід.

При цьому, господарські суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що, на час укладення Договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року, право власності на частину об'єктів - паливно-роздавальні колонки та ємності для зберігання, що входили до об'єкту іпотеки за Іпотечним договором № 179 24.09.2007 року, було визнано за іншою особою - гр. ОСОБА_11 рішенням колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2010 у справі № 22-4774 за позовом гр. ОСОБА_12 до Банку та гр. ОСОБА_4 Щодо наземного нафтопроводу, на який гр. ОСОБА_12 також просив визнати його право власності, апеляційний суд, відмовляючи в позові в цій частині, зазначив, що договір, на який посилається позивач, якщо і було укладено, то з порушенням норм чинного законодавства. Саме ці об'єкти не увійшли до предмету Договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року, якщо його співставити з предметом Іпотечного договору № 179 від 24.09.2007 року.

За результатами торгів, що відбулися 11.10.2010 року (Протокол № 2 проведення публічних торгів (аукціону)) між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_4 та переможцем аукціону ТзОВ "Азовінвест" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року (реєстр. № 5446), за умов п. 1 якого, ліквідатор ФОП ОСОБА_4, що діє від її імені, передав у власність, а ТзОВ "Азовінвест" прийняло, нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: адміністративної будівлі площею 10,51 м2, позначеної в плані літерою "А-1", вигрібної ями № 3, вбиральні № 4, навісу металевого № 5, навісу європласт № 6, замощення з/б, бетонування № 7,8, каналізації № 10. Продаж вчинено за 36 614 грн. 00 коп.

До предмету продажу за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 року (реєстр. № 5446) не увійшли сховища ПММ АПБ-10 та трансформаторна підстанція.

При цьому, господарські суди першої та апеляційної інстанцій щодо сховища (ємності) АПБ-10 та трансформаторної підстанції, які входили до предмету Іпотечного договору № 195 від 12.10.2007 року та не увійшли до предмету Договору купівлі-продажу від 01.11.2010 року вказали, що, на момент укладення Договору купівлі-продажу тривав судовий спір за позовом гр. ОСОБА_12, який, виходячи зі змісту рішення Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 року у справі № 22ц-2758/12, звернувся до суду в березні 2010 року. Вказаним рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 03.07.2012 у справі № 22ц-2758/12 за позовом гр. ОСОБА_12 до Банку та гр. ОСОБА_4, за зустрічним позовом Банку до гр. ОСОБА_12 та ТзОВ "Азовресурс", яким скасовано рішення суду першої інстанції від 27.12.2011 року у названій справі, Банку було відмовлено в задоволенні вимоги про визнання частково недійсним Договору купівлі-продажу обладнання, за яким гр. ОСОБА_12 придбав у власність зазначене майно.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції відзначено існування судових рішень (зокрема, у справах №№ 13/5009/3591/11 та 24/5009/3976/11) щодо оспорюваних у цій справі Договорів купівлі-продажу.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий та апеляційний господарський суд дійшли висновку про відмову ПАТ "Державний Ощадний банк" у задоволенні заявлених вимог, оскільки ПАТ "Державний Ощадний банк" не доведено обставин, покладених в обґрунтування цих вимог. При цьому, місцевий та апеляційний господарські суди відзначили, що, враховуючи встановлені обставини щодо спірного майна, у ліквідатора були відсутні підстави продажу майна як цілісних комплексів; за оспорюваними угодами ліквідатором було продано тільки те майно, яке безспірно належало на час здійснення торгів на праві власності ОСОБА_4, не вибуло з її власності та не було обтяжено судовими спорами.

Не погоджуючись з такими господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Державний Ощадний банк України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09, передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Задовольняючи подану ПАТ "Державний Ощадний банк України" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У відповідності зі ст. 84 ГПК України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Однак, як свідчить зміст прийнятих господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвали та постанови, ці судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки, під час вирішення спору, місцевим та апеляційним господарським судом не було встановлено, які фактичні обставини, які стосуються предмету спору у цій справі, були встановлені судовими рішеннями, зокрема, у справах № 13/5009/3591/11 та № 24/5009/3976/11 та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у цій справі (враховуючи, що предметом спору у цих справах є визнання недійсними Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2010 року та від 01.11.2010 року, укладені між арбітражним керуючим Добровольським Е.В. - ліквідатором ФОП ОСОБА_4 та переможцем аукціону - ТзОВ "Азовінвест").

Поряд з цим, зважаючи на предмет спору, що розглядається, а також наявність судових рішень у справах № 13/5009/3591/11 та № 24/5009/3976/11, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами першої та апеляційної не досліджено підстави, за яких заявлено позовні вимоги у названих справах та у справі, що розглядається. Водночас, господарськими судами попередніх інстанцій не перевірено відповідність суб'єктного складу сторін цього спору вимогам чинного процесуального законодавства.

При цьому, зважаючи на наведене у касаційній скарзі (щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 01.11.2010 року рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/5009/3976/11, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили), колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відтак, після набрання, в порядку ст. 85 ГПК України, законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/5009/3976/11, Договір купівлі-продажу від 01.11.2010 року, у будь-якому разі, є таким, що визнаний господарським судом недійсним.

Крім того, у відповідності зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав та свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права, у зв'язку з чим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі.

Однак, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 01.11.2010 року рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 24/5009/3976/11 (про що доречно вказує ПАТ "Державний Ощадний банк України" у поданій касаційній скарзі), в той час як господарський суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо дослідження доказів та встановлення обставин у справі.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає слушними твердження касаційної скарги про те, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 року у справі № 16/193/09 про затвердження Звіту ліквідатора не була предметом оцінки господарськими судами апеляційної та касаційної інстанції в цій частині, оскільки зазначені судові рішення були переглянуті апеляційним та касаційним господарськими судами виключно в частині оплати послуг ліквідатора.

Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, згідно зі статтею 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Згідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у справі № 16/193/09 мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", який набрав чинності 20.08.2014 року, у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 року зауважено, що достатність поданих учасниками судового процесу документів і матеріалів для вчинення необхідних процесуальних дій визначається тим судом, до якого згідно з установленою підсудністю звернувся заявник, з урахуванням змісту цих документів (матеріалів) і конкретних обставин справи. З огляду на викладене відповідні процесуальні дії вчиняються: а) по можливості - без відновлення втраченої справи або її частини (тобто за наявними документами і матеріалами), оскільки це забезпечує більш оперативний захист прав та охоронюваних законом інтересів учасника (учасників) судового процесу; б) за відсутності такої можливості (тобто за недостатності поданих документів і матеріалів для вчинення процесуальних дій) - згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року (в редакції Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 24.11.2014 року). При цьому відновлення втрачених справ, незалежно від того, на якій стадії розгляду вони перебували (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій), здійснюється місцевими господарськими судами (Запорізької і Харківської областей); якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються названими судами відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанцій.

За таких підстав, Господарському суду Запорізької області, для нового розгляду справи, належить здійснити відновлення справи № 16/193/09, втраченої під час перебування справи у Донецькому апеляційному господарському суді (справу № 16/193/09 було направлено 19.06.2014 року (за вих. № 09-33/965) Господарським судом Запорізької області до Донецького апеляційного господарського суду на запит останнього від 11.06.2014 року (у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2013 року у цій справі) та отримано апеляційним господарським судом 24.06.2014 року за вх. № 02-48/5255/14. Справа № 16/193/09 на запит Харківського апеляційного господарського суду з Донецького апеляційного господарського суду не надходила; до Господарського суду Запорізької області справа № 16/193/09 повернута не була).

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії - Запорізьке обласне управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 2 грудня 2013 року у справі № 16/193/09 скасувати.

3. Справу № 16/193/09 передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук